Нестабільна внутрішня й зовнішньополітична ситуація в країні, події на Майдані та нинішній стан справ на Півдні і Сході держави призвели до того, що значна кількість людей відчувають тривогу, живуть у постійній напрузі, що пов’язана із страхом початку війни. Маса різнополярної інформації по телебаченню, в інтернеті та інших медійних засобах не сприяють покращенню психологічного самопочуття громадян.
Як опанувати себе та зберегти здоровий глузд у такій непростій ситуації, ми запитали у Олега Новака – психолога, доцента кафедри педагогічної майстерності Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського.
– Олеже Олександровичу, сьогодні ми маємо чимало людей, котрі відчувають багато занепокоєння від того, що відбувається у нашій країні, стурбовані тим, як надалі розвиватимуться події. Що зараз слід робити?
– Хочу відразу сказати: той психологічний стан, а саме почуття тривоги, страх, невпевненість є абсолютно нормальною реакцією на існуючу ситуацію, на інформацію, що ллється з усіх ЗМІ. Адже, як ми можемо бачити, зараз іде дуже великий потік новин з усіх джерел, і людині, яка намагається зрозуміти і зорієнтуватись у всьому, що відбувається, важко її «обробити», узгодити між собою. Нам, мирним людям, іноді «в голові не укладається» реальність загрози війни, кардинальна зміна звичного устрою життя, їх імовірні наслідки. І, якщо йде перевантаження такими новинами, зменшується спокій та урівноваженість, відповідно, зростає рівень напруги, імпульсивність, зменшується критичність сприйняття оточуючого. Людина ніби втрачає контроль над ситуацією, над свої життям, майбутнім.
Тому, щоб мінімізувати таку реакцію, слід насамперед утримати (або відновити) відчуття контролю над власним життям. Найпростіший шлях: займатися звичними справами, тим, що вас «заземляє». У кожній сім’ї є певні ритуали, яких наразі важливо дотримуватись, бо вони дають психологічне відчуття стабільності. Якщо ви, наприклад, щодня зранку бігаєте, – робіть це й зараз, вечеряйте разом, читайте дитині увечері казку, їздіть на вихідних на риболовлю і т.д. Важливо продовжити робити те, на що ми можемо впливати, на відміну від макроподій. Зрозумійте: все те, що відбувається за межами вашої родини, не повинне зруйнувати ваш мікросвіт.
По-друге, обмежте потік інформації. Якщо маєте звичку «залипати» в інтернеті чи в телевізорі на новини, припиніть це. Виберіть для себе один-два канали і дивіться новини пару разів на день, щоб бути у курсі подій. Скажіть собі: «я дивлюсь новини з такого-то часу по такий. Весь інший час – присвячую родині та собі, іншим справам». Інакше виникає ризик потрапити у пастку: жага «знати все» призводить до невиконання своїх буденних обов’язків, що стає джерелом додаткового стресу, який намагаються зменшити через спроби розібратись у тому, що відбувається. Отже, не потрібно висиджувати цілими днями у пошуках різних матеріалів в інтернеті. Чим більше ви сприйматимете, тим меншим буде ваш зв'язок з реальністю і тим гіршою ставатиме здатність мислити критично.
По-третє, уникайте гострих суперечок на теми політики, окупації, агресії і так далі. Особливо у робочому колективі. Це тільки забирає сили. Визнайте те, що думки інших людей можуть відрізнятись від ваших, і вони мають право на них так само, як і ви. Насамперед, важливо бачити поряд із собою людину, залишатися людьми.
Якщо виникають нав’язливі думки або переживання, варто зробити свідоме зусилля і переключитися на щось інше, щоб «зайняти голову і руки»: фізичну працю або улюблене зайняття. займіться вишиванням, прибиранням, на дачній ділянці потрудіться. Проте майте на увазі: робота сама пособі не повинна стати джерелом стресу, емоційного напруження.
Хороший результат при психологічному перевантаженні дають дихальні вправи. Наприклад, зробіть глибокий вдих, а потім довгий і повільний повний видих. Під час видиху говоріть фрази, що вас заспокоюють, наприклад, «Я спокійний», «Все добре», «Я у нормі», «Я зроблю те, що зможу», або просто читайте молитву. Після такої «зарядки» дійсно стає краще.
– Іноді в людини через події навколо суттєво погіршується стан, бо їй просто ні з ким поговорити про свої страхи і переживання. У нинішній ситуації розмови про ситуацію в країні вельми небезпечні конфліктами, ви вже про це говорили вище. Але як тоді вчинити?
– Говорити потрібно, це однозначно! Але для того, щоб із кимось поділитись «наболілим», треба знайти людину, котра погодиться вислухати все, що у вас на душі. При цьому, знову ж таки, важливе зауваження: ця людина має бути достатньо «стабільною», розсудливою і врівноваженою, щоб стати «контейнером» для ваших переживань. Коли ж у вашому оточенні таких немає, то тоді вже ліпше звернутися до психологів. Тим більше зараз, у зв’язку з останніми подіями, створюються додаткові (до існуючих в освітніх установах – школах, ПТНЗ і технікумах) служби психологічної допомоги для громадян.
– Чи варто залишатися людям, які переживають стрес, на самоті?
– Іноді усамітнення допомагає. Людина потребує особистого простору, де вона може відчути себе у безпеці. Тоді вона може обдумати ситуацію, заспокоїтися, прийняти певні рішення, продумати подальші кроки. Аналізуйте, розглядайте з різних точок зору, майте здоровий сумнів, довіряйте тільки фактам. А ще б я дуже радив складати плани і записувати їх. Прокрутіть різні сценарії розвитку подій на найближчі кілька днів чи тижнів і подумайте, як діятимете. Що треба для цього зробити, що придбати. Людина набагато краще почувається, коли має певний план дій. Не секрет, що найчастіше причиною паніки є саме незнання, як діяти і що робити далі. Планування в такій ситуації невизначеності – найкращий варіант. Нехай буде план, навіть недосконалий, потім за потреби внесете зміни.
– Чи можна нормалізувати моральний стан за допомогою спорту?
– Звичайно. У стресових ситуаціях дуже важливо берегти тіло. Робіть зарядку, займайтеся спортом, навантажуйте себе фізично. Але уникайте тривалих занять, при яких пульс стає більшим за 120 ударів. Правильно харчуйтеся. Спеціалісти радять виключити із раціону тваринні та рослинні рафіновані олії, вживати менше солодкого. Пийте теплі трав’яні чаї, вживайте продукти з вітаміном С (цитрусові, ківі, капусту і так далі). Ще б порадив насіння соняха, там також багато вітаміну Е.
Серед іншого хочу додати: більше часу проводьте з родиною і близькими людьми. Відкладіть убік ноутбук, підіть погуляйте, кудись поїдьте всі разом. А ще – плекайте у собі почуття гумору, як би складно це не було. У стресових ситуаціях саме гумор може стати ефективним засобом послаблення напруги.
І ще окремо про дітей. Діти дуже добре відчувають емоційний стан батьків, і якщо у родині напруга, вони на це реагують у той спосіб, як можуть – емоційно або тілесно. Якщо дітям страшно, тривожно, сумно, вони не усвідомлено прагнуть утримати біля себе батьків. Тому в рази збільшуйте тілесний контакт: гладьте, масажуйте,обнімайте навіть дорослих дітей. Створіть символи, що показували б дітям зв’язок між вами – «ми разом», навіть якщо вас немає поруч. Малюйте. Грайтеся. Говоріть. Дітям потрібно пояснювати, уникаючи картинок і подробиць те, що відбувається в країні. Але якщо малюкам розповідаєте і заспокоюєте, старших викликайте на діалог – давайте відреагувати ситуацію. При цьому не оцінюйте, не поспішайте з порадами, – більше слухайте, ставте запитання, уточнюйте, підтримуйте, будьте поруч. І вірте в краще. А перед тим, як заспокоїти дитину – потурбуйтесь про свій стан. Часто ми більше впливаємо на інших тим, що самі відчуваємо у цей момент, що з нами насправді, аніж тим, що говоримо.
|
